Тире між підметом і присудком у простому реченні:

Тире ставиться:

    1. Коли підмет і присудок виражені іменниками у називному відмінку: Люди – браття, а природа – мати. (Б. Лепкий)

    2. Якщо присудок виражений числівником: Два по два – чотири.

    3. Якщо обидва головні члени виражені інфінітивом: Жити -правді служити. (Народна творчість)

    4. Якщо перед присудком стоять слова то, це, ось, це значить, значить, це є: Поезія – це діло совісне, не грайся нею безпричинно. (А. Малишко)

    5. Перед присудком, який має порівняльне значення, для його смис­лового виділення: Життя – як той потік, а час – мов океан. (Б. Лепкий)

    6. Перед присудком із заперечним значенням для його смислового виділення: У своїх добротах і широтах і тлінь, і попіл -не біда. (А. Малишко)

    7. При підметі, вираженому займенником, для його смислового та інтонаційного виділення: Я – небо. Я – полотнище віків. (А. Малишко)

    8. На місці пропущеного присудка: Перший дощ змив пилюку, другий – промочив землю.

Тире не ставиться:

    1. Якщо підмет чи присудок виражений особовим займенником або питальним займенником: Він великий романтик.

    2. Якщо до складу присудка входить слово як, ніби: Молодята як голубочки.

    3. Якщо перед присудком (крім присудка-інфінітива) стоїть частка не: Робота не вовк, у ліс не втече. (Народна творчість)

    4. Якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, іменником з прийменником: Вона в легкій літній одежі. (М. Івченко)